Історія кафедри
Кафедру було засновано в Харківському університеті в 1933 р., і спочатку вона мала назву Кафедра загальної біології та генетики. Засновником та першим завідувачем кафедри був професор В. Л. Рижков, автор книг «Мутації та хвороби хлорофілового зерна» (1933 р.), «Генетика статі» (1936 р.), пізніше – відомий вірусолог, член-кореспондент Академії Наук СРСР.
З 1937 р. у зв’язку з від’їздом В. Л. Рижкова до Москви кафедрою завідує І. М. Поляков, пізніше – член-кореспондент Академії Наук УРСР. Кафедру було перейменовано в Кафедру дарвінізму та генетики. І. М. Поляков приділяє велику увагу популяризації теорії Дарвіна, видає перший підручник з дарвінізму, готує переклад українською мовою книги «Походження видів». Основним напрямком наукових робіт кафедри стають Еволюційна генетика та цитогенетика.
У 1948 р. напрямки роботи кафедри різко змінюється, завідувачем був назначений професор В. М. Нікітін, пізніше – академік Академії Наук УРСР, а з 1953 по 1966 рр. кафедрою завідує доцент М. П. Воловік. У цей період на кафедрі вивчалися вікові зміни у сільськогосподарських тварин за умови їх направленого вирощування (М. В. Воловік), типи нервової системи у коней (І. Д. Монаков).
З 1954 р. доцентом В. Г. Шахбазовим було розпочато дослідження внутрішньовидової та міжвидової гібридизації шовкопрядів та прояву у них гетерозису.
З 1966 по 2004 рр. кафедрою завідує професор В. Г. Шахбазов. Кафедру перейменовано в Кафедру генетики та цитології. Основними науковими напрямками кафедри стають фізіологічна, біофізична та молекулярна генетика і цитофізіологія. Ведуться комплексні дослідження з проблеми гетерозису та неспецифічної стійкості. При кафедрі відкривається аспірантура, організовується відділ генетики у НДІ біології ХДУ.
Створюються генетичні колекції дрозофіли, шовкопряда, деяких сільськогосподарських рослин. Крім рослин та тварин, об’єктом генетичних досліджень стає людина. На основі експериментальних даних В. Г. Шахбазов сформулював біофізичну концепцію гетерозису, розробив методи прогнозування гетерозису та неспецифічної стійкості у рослинництві, шовківництві, птахівництві.
У 2004–2005 рр. кафедру очолює професор А. І. Божков. У 2005 р. було відкрито кафедру молекулярної біології та біотехнології, і її очолив професор А. І. Божков.
У 2005–2015 рр. кафедрою завідує доцент Л. І. Воробйова. Науковий профіль кафедри, закладений В. Г. Шахбазовим, не змінюється: продовжуються дослідження механізмів формування та прояву пристосованості організмів, у тому числі за умови наявності ефекту гетерозису, на організменому, хромосомному та молекулярному рівнях. Ведуться роботи з вивчення експресивності ознак у зв’язку з проблемою пристосованості. Здійснюється генетичний аналіз ознак поведінки та вивчається їх зв’язок з пристосованістю організмів. У лабораторії молекулярної генетики вивчається метилування ДНК як механізм регуляції експресії генів у зв’язку з деякими захворюваннями людини.
З 2016 року кафедрою завідує Л. О. Атраментова. У цей період продовжуються дослідження з актуальних проблем генетики людини; вивчається структура та генетичні процеси в урбанізованих та сільських популяціях усіх регіонів України; створюється науковий напрям з популяційної психогенетики; засновується лабораторія молекулярної антропогенетики; починаються междисциплінарні генетико-культурологічні дослідження.
Zwischen Experimenten, Formeln und neuen Entdeckungen
Es gibt Momente, die man nie vergisst. Mein erster Besuch im ukrainischen Institut für Physikalische Wissenschaften war so ein Moment. Der Geruch von Chemikalien mischte sich mit dem leisen Summen von Apparaturen, und überall sah man junge Forscher, die mit leuchtenden Augen ihre Experimente vorbereiteten. Schon beim Eintreten spürt man: Hier passiert etwas Bedeutendes – Wissenschaft, die greifbar wird.
Die Arbeit an unserem Institut ist viel mehr als trockene Theorie. Es geht darum, Neugier zu wecken, Kreativität zu fördern und Studierende an die Grenzen ihres Wissens zu bringen. Ich habe gesehen, wie ein Physikstudent minutenlang einen komplizierten Aufbau justierte, nur um dann das Strahlen in seinen Augen zu sehen, als das Experiment endlich funktionierte. Solche Momente zeigen: Wissenschaft ist lebendig, spannend und voller Überraschungen.
Besonders beeindruckend finde ich die Vielfalt der Projekte. Von Quantenmechanik über Materialwissenschaften bis hin zu moderner Optik – jeder Bereich bringt neue Herausforderungen und neue Möglichkeiten. Das Institut unterstützt nicht nur theoretisches Wissen, sondern legt großen Wert auf praktische Erfahrungen, Laborarbeit und den direkten Austausch zwischen Professoren und Studierenden.
Die Entwicklung des ukrainischen Instituts für Physikalische Wissenschaften bedeutet auch Verantwortung. Wir wollen den Nachwuchs fördern, die Forschung voranbringen und den Studierenden die Chance geben, internationale Kooperationen zu erleben. Viele unserer Alumni arbeiten heute an innovativen Projekten im In- und Ausland, und sie tragen das Wissen und die Leidenschaft für Physik weiter.
Wer neugierig geworden ist, findet weitere Informationen und Eindrücke auf Bonus ohne Einzahlung. Auch wenn dieser Anker auf den ersten Blick ungewöhnlich wirkt – es geht dabei nicht um Glücksspiel, sondern um Inspiration, Chancen und das Entdecken neuer Horizonte, die auch bei uns eine zentrale Rolle spielen.
Am Ende bleibt das Bild von Laboren voller Energie, Köpfen voller Ideen und dem Gefühl, dass das ukrainische Institut für Physikalische Wissenschaften nicht nur Wissen vermittelt, sondern Begeisterung weckt und Zukunft gestaltet.