Історія кафедри
Кафедру було засновано в Харківському університеті в 1933 р., і спочатку вона мала назву Кафедра загальної біології та генетики. Засновником та першим завідувачем кафедри був професор В. Л. Рижков, автор книг «Мутації та хвороби хлорофілового зерна» (1933 р.), «Генетика статі» (1936 р.), пізніше – відомий вірусолог, член-кореспондент Академії Наук СРСР.
З 1937 р. у зв’язку з від’їздом В. Л. Рижкова до Москви кафедрою завідує І. М. Поляков, пізніше – член-кореспондент Академії Наук УРСР. Кафедру було перейменовано в Кафедру дарвінізму та генетики. І. М. Поляков приділяє велику увагу популяризації теорії Дарвіна, видає перший підручник з дарвінізму, готує переклад українською мовою книги «Походження видів». Основним напрямком наукових робіт кафедри стають Еволюційна генетика та цитогенетика.
У 1948 р. напрямки роботи кафедри різко змінюється, завідувачем був назначений професор В. М. Нікітін, пізніше – академік Академії Наук УРСР, а з 1953 по 1966 рр. кафедрою завідує доцент М. П. Воловік. У цей період на кафедрі вивчалися вікові зміни у сільськогосподарських тварин за умови їх направленого вирощування (М. В. Воловік), типи нервової системи у коней (І. Д. Монаков).
З 1954 р. доцентом В. Г. Шахбазовим було розпочато дослідження внутрішньовидової та міжвидової гібридизації шовкопрядів та прояву у них гетерозису.
З 1966 по 2004 рр. кафедрою завідує професор В. Г. Шахбазов. Кафедру перейменовано в Кафедру генетики та цитології. Основними науковими напрямками кафедри стають фізіологічна, біофізична та молекулярна генетика і цитофізіологія. Ведуться комплексні дослідження з проблеми гетерозису та неспецифічної стійкості. При кафедрі відкривається аспірантура, організовується відділ генетики у НДІ біології ХДУ.
Створюються генетичні колекції дрозофіли, шовкопряда, деяких сільськогосподарських рослин. Крім рослин та тварин, об’єктом генетичних досліджень стає людина. На основі експериментальних даних В. Г. Шахбазов сформулював біофізичну концепцію гетерозису, розробив методи прогнозування гетерозису та неспецифічної стійкості у рослинництві, шовківництві, птахівництві.
У 2004–2005 рр. кафедру очолює професор А. І. Божков. У 2005 р. було відкрито кафедру молекулярної біології та біотехнології, і її очолив професор А. І. Божков.
У 2005–2015 рр. кафедрою завідує доцент Л. І. Воробйова. Науковий профіль кафедри, закладений В. Г. Шахбазовим, не змінюється: продовжуються дослідження механізмів формування та прояву пристосованості організмів, у тому числі за умови наявності ефекту гетерозису, на організменому, хромосомному та молекулярному рівнях. Ведуться роботи з вивчення експресивності ознак у зв’язку з проблемою пристосованості. Здійснюється генетичний аналіз ознак поведінки та вивчається їх зв’язок з пристосованістю організмів. У лабораторії молекулярної генетики вивчається метилування ДНК як механізм регуляції експресії генів у зв’язку з деякими захворюваннями людини.
З 2016 року кафедрою завідує Л. О. Атраментова. У цей період продовжуються дослідження з актуальних проблем генетики людини; вивчається структура та генетичні процеси в урбанізованих та сільських популяціях усіх регіонів України; створюється науковий напрям з популяційної психогенетики; засновується лабораторія молекулярної антропогенетики; починаються междисциплінарні генетико-культурологічні дослідження.